Методичні рекомендації для керівників гуртків

щодо планування, оформлення конспекту та проведенні заняття

заняття

Заняття гуртка  - основна форма організації навчання у позашкільному навчальному закладі, за якою начальні заняття проводяться  педагогом з групою вихованців постійного складу і однакового рівня підготовки протягом певного часу і за встановленим розкладом.

Керівник гуртка здійснює оптимальний вибір форм, методів, засобів навчання і виховання гуртківців, раціонально розподіляє час заняття на пасивні й активні форми роботи з дітьми. Всю роботу  з гуртківцями педагог відображає у конспекті заняття.

Конспект – план проведення навчального заняття, в якому відображені тема, мета, завдання та тип заняття, зміст і форми роботи з гуртківцями.

Схема-конспект гурткового заняття

Тема заняття.

Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна).

Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований)

Форма заняття

Вид заняття

Обладнання: таблиці, плакати, посібники, схеми, моделі, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо.

Очікуваний результат

Хід заняття

(його структура залежить від типу заняття).

І. Вступна частина

— повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;

— актуалізація опорних знань;

— мотивація навчальної діяльності гуртківців.

II. Основна частина

— висвітлення керівником матеріалу нової теми;

— оволодіння новими теоретичними та практичними знаннями;

— залучення гуртківців до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота;

— підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

 III. Заключна частина

— обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;

— загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

— повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);

— рекомендована література (якщо є).

Коментарі до кожного пункту схеми,

які повинні бути відображені при плануванні,

оформлені конспекту та проведенні заняття

 Тема заняття. Формулювання теми має стосуватися фактичного матеріалу заняття, викликати інтерес до почутого. Тема повинна чітко, лаконічно, емоційно виражати стислий зміст заняття.

 Мета заняття - основа ефективної діяльності педагога та учнів, що визначає характер їх взаємодії. Вона реалізується в спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. В меті заняття формулюється результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу, і, якщо вона визначена нечітко, чи педагог погано уявляє собі шляхи та способи її досягнення, ефективності заняття важко досягти.

Перш ніж сформулювати триєдину мету заняття педагог повинен знайти відповіді на питання:

- Чого має навчити це заняття?

- Як допоможе навчальний матеріал в розвитку вмінь та навичок вихованців?

- Як вплине на погляди, переконання, почуття вихованців, над чим примусить замислитися?

- Яке значення цього заняття в загальному процесі освіти і виховання?

Мета заняття: навчальна, розвиваюча, виховна.

При визначенні  навчальної мети потрібно враховувати вимоги програми з даної теми; передбачити повторення вивченого матеріалу, яке має бути пов’язане з застосуванням набутих раніше знань, умінь, навичок у дещо змінених умовах. Навчальна мета (навчити, познайомити) передбачає формування практичної діяльності, уміння аналізувати, спостерігати; вона спрямована на активізацію уяви та фантазії.

Типові формулювання навчальної мети:

- навчити, дати уявлення, пояснити, учити, розповісти, розкрити …

- познайомити з інформацією, умовами тощо…

- сформувати (закріпити) певні (такі) навички та вміння… по даному матеріалу (на матеріалі цього заняття)…

- розширити або/і поглибити (збагатити) знання (конкретно названі)…

- узагальнити знання, одержувані з різних джерел (в тому числі самостійно)…

 Розвиваюча мета (розвинути) – спрямована на розвиток творчого потенціалу.

Типові формулювання:

- розвинути (розкрити) здібності, уяву, пам’ять, увагу…

- розвивати почуття (кольору …)

- формувати практичні навички та вміння…

- удосконалювати вміння та навички…

- забезпечити в ході заняття (розвиток мови учнів, поповнення словникового запасу, оволодіння термінологією…)

– розвивати логічне мислення учнів;
– порівнювати, узагальнювати, доводити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
– розвивати навички самостійної роботи;
– виробляти навички самоперевірки, самоконтролю;
– розвивати довільну увагу, пам’ять, творчу увагу.

Виховна мета (виховати) – спрямована на виховання загальнолюдських цінностей, нових ідей та образів.

Типові формулювання:

- виховувати почуття…

- прищеплювати…

- сприяти в ході заняття вихованню певних (таких) якостей (понять)…

- для рішення завдань (естетичного, морального, духовного …) виховання …

- з метою рішення завдань (громадянського …) виховання …

- викликати інтерес до інформації , людей, умов взаємодії…

- залучити, заохотити, зміцнити інтерес…

Наприклад:

– формувати в учнів почуття національної гідності;
– виховувати любов до Батьківщини;
– виховувати почуття поваги до рідної мови;
– виховувати почуття дружби, товариськості;
– виховувати любов та повагу до державних символів нашої країни;
– виховувати бережливе ставлення до майна, до матеріальних цінностей;
– виховувати свідоме ставлення до праці;
– виховувати культуру поведінки у дітей;
– виховувати любов до знань, інтерес до книги.

Типи занять

У центрі уваги позашкільної освіти стоїть особистість дитини з її потребами і інтересами. Тому, краще за все вирішує проблему проведення заняття особистісно-орієнтований підхід.

Заняття в гуртку є особистісно-орієнтованими, спрямованими на покращення якості дитячого життя на основі творчості вихованців і педагогів, принципів самореалізації, максимального збільшення соціального досвіду дитини; духовної єдності особистості і колективу у спільній цікавій діяльності і відпочинку.  В позашкільній педагогіці використовуються як шкільні типи занять та їх форми так і нетрадиційні.

 Кожне заняття має свою структуру. Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин. Тип — це орієнтир, спрямованість, характеристика, обличчя.

Класифікація типів занять:

-  заняття засвоєння нового матеріалу (нових знань, умінь, навичок);

 - формування практичних умінь та навичок;

 - застосування вмінь та навичок;

 - узагальнення;

  - комбіноване.

                                             Структура заняття  засвоєння нових знань, умінь і навичок:

1.             актуалізація опорних знань;

2.             повідомлен­ня теми, цілей і завдань заняття;

3.             мотивація навчальної діяльності;

4.             сприй­мання й усвідомлення гуртківцями фактичного матеріалу, ос­мислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу;

5.             узагальнення і систематизація знань;

6.             підсумки заняття,  повідомлення домашнього завдання.

                                       Структура заняття формування практичних вмінь та навичок

1.             актуалізація опорних знань, навичок і вмінь;

2.             повідомлен­ня теми, цілей і завдань заняття;

3.             актуалізація мотивації навчальної діяльності;

4.             вивчення нового ма­теріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи);

5.             пер­винне застосування нових знань (пробні вправи)$

6.             са­мостійне застосування учнями знань у стандартних ситу­аціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завдан­ням);

7.             творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи);

8.             підсумки заняття і повідомлення домашньо­го завдання.

                                      Структура заняття застосування  вмінь та навичок

1.             перевірка домашнього завдання;

2.             актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок;

3.             повідомлення теми, цілей та завдань заняття;

4.             актуалізація мотивації навчальної діяльності гуртківців;

5.             осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання системи необхідних навчальних дій;

6.             самостійне виконання поставлених завдань під контролем і за допомогою педагога;

7.             звіт вихованців  про роботу і теоретичне обґрунтування отриманих результатів;

8.             обґрунтування педагогом  її результатів та проведення відповідної корекції;

9.             підсумки заняття і повідомлення домашньо­го завдання.

Структура заняття узагальнення

1.             повідомлен­ня теми, цілей і завдань заняття;

2.             актуалізація мотивації навчальної діяльності;

3.             відтворення й узагальнення понять і за­своєння відповідної їм системи знань;

4.             узагальнення та сис­тематизація основних теоретичних положень і відповідних наукових ідей;

5.             підсумки заняття і повідомлення домашньо­го завдання.

Структура комбінованого заняття

1.             перевірка, корекція раніше засвоєних знань навичок і вмінь

2.             повідомлення теми, мети і завдань заняття та мотивація навчальної діяльності

3.             сприймання та усвідомлення вихованцями нового матеріалу

4.             осмислення?  узагальнення і систематизація нових знань

5.             підсумки заняття і повідомлення домашньо­го завдання.

З усіх зазначених типів комбіноване заняття найпоширеніше  у су­часній освіті. Йому належить 75—80 % загальної кількості занять, що проводяться.

Форми організації занять.

Форми організації навчання – зовнішнє вираження узгодженої діяльності педагога та вихованців, яка здійснюється в певному режимі та по порядку.

Форми організації занять в позашкільній роботі:

- групові: ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал. В межах групи можливо виділяти підгрупи.

- індивідуальні: передбачено роботу з дітьми, які виявили особливі здібності, які претендують на роль солістів, виконавців головних ролей.

Види занять: ділова гра, змагання, театралізоване заняття, взаємонавчання вихованців, залік, творчий звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія, салон, мандрівка, імпровізація тощо.

Обладнання:

- посібники, газети, журнали, документи тощо;

- дидактичний матеріал, наочний матеріал (схеми, моделі, плакати тощо);

- відеофільми, комп’ютерні диски, аудіо матеріали.

Обладнання повинне відповідати вимогам часу.

Очікуваний результат – які завдання мають бути вирішені, чого повинні навчитися вихованці.

Хід заняття (структура заняття)

 Структура - поєднання, взаємозв'язок елементів і частин заняття. Структура залежить від типу заняття.

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент - перевірте готовність дітей до уроку, підтримуйте порядок і дисципліну протягом усього заняття.

 2. Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.

Тема, мета заняття повинні оголошуватися обов’язково, назва теми, мета, завдання мають бути адаптованим до сприйняття дітей.

* Поясніть важливість теми.

* Зробіть мету заняття метою вихованців.

* Формулюйте мету, орієнтуючись на потреби та інтереси вихованців.

* Формулюйте конкретні навчальні завдання, якими повинні оволодіти гуртківці.

* Нагадуйте тему, мету і завдання протягом заняття.

* Концентруйтесь на знаннях і уміннях, що відповідають інтересам і потребам вихованців.

II. Основна частина.

- перевірка в дітей знань та вмінь, які вони вже мають для підготовки до вивчення нової теми;

- висвітлення керівником матеріалу нової теми (ознайомлення з новими знаннями та вміннями, показ зразка формування);

- оволодіння вихованцями новими теоретичними та практичними знаннями (вправи на освоєння нових знань, умінь, навичок за зразком);

- залучення вихованців до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота (перенесення засвоєних знань, умінь, навичок у подібну ситуацію, завдання творчого характеру);

- підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

Засвоєння нових навчальних компетентностей:

• нові поняття, терміни, способи їх засвоєння;

• визначення пізнавальних навчальних задач заняття (про що діти повинні дізнатись і що засвоїти);

• самостійна робота та її зміст;

• проблемні та інформаційні питання;

• варіанти вирішення проблеми;

• варіанти закріплення вивченого матеріалу.

Формування навчальних способів діяльності:

• конкретні вміння й навички для відпрацювання;

• види самостійних робіт і вправ;

• способи «зворотного» зв'язку з вихованцями.

 III. Заключна частина (підведення підсумків заняття)

- обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;

- загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

- повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);

- рекомендована література (якщо є).